Про КНЕУ

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) — вищий навчальний заклад в Україні. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету. Заснований в 1906 році як Вищі комерційні курси. Головний корпус знаходиться на проспекті Перемоги, 54/1. Згідно з оцінками якості навчання та кваліфікації випускників КНЕУ займав третє (Компас, 2009 р.) та двадцять третє місце (Дзеркало тижня, 2007 р.) в Україні. Згідно з одним із провідних рейтингів університетів світу (Eduniversal, 2012 р.), КНЕУ займав третю позицію серед університетів України. З 2005 року носить ім’я Вадима Гетьмана, українського політика і фінансиста, вбитого у 1998 році.

У постіндустріальній парадигмі економічного розвитку визначальну роль у генеруванні, акумуляції та передаванні знань, інформації й інновацій відіграють університети. Саме вони завдяки глибокій інтеграції наукових досліджень та освіти здійснюють на сьогодні найвагоміший внесок у розвиток інтелектуального ресурсу націй, стають ключовими суб’єктами національних інноваційних систем та рівноправними партнерами бізнесу в забезпеченні науково-технологічного трансферу.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за свою більш ніж столітню історію накопичив багатий науковоосвітній досвід і сформував потужний творчий, кадровий та науковометодичний ресурс, що є запорукою ефективного виконання ролі провідної науково-освітньої установи України у сфері економіки, менеджменту та права.

Ураховуючи наявний потенціал та місце КНЕУ в системі національної економічної освіти, усвідомлюючи відповідальність перед суспільством за подальший розвиток і забезпечення практики науковими знаннями та конкурентними фахівцями ХХІ століття, колектив університету визначає свою місію як здійснення вагомого внеску в суспільний розвиток через дослідження, генерування нових знань, їх поширення та підготовку соціально відповідальних, креативних особистостей і конкурентних фахівців.

2016 р. наш університет відзначає 110 -ти річчя з дня свого заснування, а вже наступного року вшановуватиме 150 -ту річницю від дня народження свого засновника – визначного вченого-історика Митрофана Вікторовича Довнар-Запольського (1867 – 1934 рр.). Саме завдяки його ініціативі в 1906 р. у Києві було засновано Київські вищі комерційні курси – приватний вищий навчальний заклад з підготовки кадрів для господарського комплексу півдня Російської імперії, що став другим в імперії і першим на українських теренах вузом економічного профілю. на момент заснування на Курси вступило 229 осіб та працювало 22 викладачі.

У 1908 р. Київські вищі комерційні курси були реорганізовані на Київський комерційний інститут та придбали власне приміщення (до цього заняття проводились в орендованих аудиторіях комерційних училищ міста) по Бібіковському бульвару № 22/24 (нині – Бул. Шевченка). У 1912 р. Київський комерційний інститут був зрівняний у правах з державними вузами.

Зусиллями його засновника та першого ректора М.В. Довнар-Запольського було створено репрезентативний викладацький колектив (з-поміж викладачів інституту були такі визначні вчені, як К.Г. Воблий, Д.О. Граве, М.Б. Делоне, П.В. Тихомиров, Є.Є. Слуцький та ін.); створено потужну навчально-методичну базу (в структурі Інституту діяли кабінети: статистичний, геологічний, залізничного транспорту, фізичний, хімічний, гігієни, мінералогічний; лабораторії технічної та аналітичної хімії; музей товарознавства; з 1909 р. видавався науковий журнал «Известия Киевского коммерческого института»; працювала бібліотека, яка на 1914 р. нараховувала понад 25000 томів).

Внаслідок посилення ролі економічної сфери в житті суспільства суттєво зростав потяг до здобуття економічної освіти. Тож цілком закономірно спостерігалась стала динаміка до зростання кількості студентів в інституті: якщо на момент відкриття вузу до нього вступило 229 осіб та працювало 22 викладачі, то вже у 1908 р. (коли Київські комерційні курси були реорганізовані на Комерційний інститут) студентів було близько 1 тис. а професорсько-викладацький склад нараховував 34 особи. А вже у 1914 р. в інституті навчалось 4200 студентів та працювало понад 50 викладачів. Цього року було завершено будівництво 4-го поверху корпусу інституту. Проте цього року почалась Перша світова війна, яка на українських теренах була доповнена боротьбою за українські землі сусідніх держав, що тривала до 1921 р. і не могла не позначитись (головно негативно) на долі освітньої сфери.

Внаслідок наступу німецьких військ на Південно-Західному фронті у 1915 р. було організовано евакуацію низки установ міста (зокрема і навчальних закладів) на схід. Київський комерційний інститут був евакуйований восени 1915 р. до Саратова. Під час перебування в евакуації зазнали збитків приміщення інституту в Києві, в яких розташовувались військові частини та військові служби. Відбулась суттєва політизація студентства внаслідок погіршення життєвих умов у важких обставинах евакуації.

Зміна ситуації на Південно-Західному фронті (внаслідок наступу військ генерала Брусилова) обумовила те, що керівництво Київського комерційного інституту влітку 1916 р. звернулося з проханням до головнокомандувача Південно-Західним фронтом про повернення до Києва, що і відбулось і з осені 1916 р. Київський комерційний інститут відновив навчальний процес у Києві. Тривав вступ нових абітурієнтів, зокрема, саме в цей час до інституту вступив О.П. Довженко: 28 липня 1917 р. він подав заяву про вступ і з осені 1917 р. розпочав навчання у ньому. Після складення М.В. Довнар-Запольським у березні 1917 р. обов’язків ректора ці функції виконував визначний вчений-аграрій П.Р. Сльозкін, а з кінця 1917 р. і до осені 1919 р. – визначний вітчизняний вчений-економіст, засновник вітчизняної економічної географії К.Г. Воблий.

В період Визвольних змагань 1917 – 1921 рр. інститут не стояв осторонь відродження процесів українського державотворення: один з його випускників (М.М. Ковалевський) навіть був міністром УНР, а ще один випускник С.С. Остапенко на початку 1919 р. очолював уряд Директорії УНР. Представників викладацького корпусу інституту запрошували (спочатку Центральна Рада, а потім і гетьманський уряд) як найкращих фахівців для розробки складових економічної політики. Частину своїх приміщень інститут надавав іншим новоствореним навчальним закладам і навіть заснованій восени 1918 р. Українській Академії Наук. Стабільно зростав студентський контингент, який на початку 1919 р. налічував понад 5000 осіб.

Після остаточного встановлення радянської влади в Україні інститут перейшов у державну власність та змінив свою назву – з 1920 по 1930 р. він називався Київський інститут народного господарства (з 1925 р. – імені Є. Бош).

Попри всі пертурбації, інститут зміг зберегти ядро викладацького складу – в Інституті продовжували працювати Д.О. Граве, К.Г. Воблий, Є.О. Патон, О.Н. Гіляров, П.Ф. Єрченко, М.М. Катков, О.В. Корчак-Чепурковський, В.О. Кордт, С.А. Єгіазаров, П.Р. Сльозкін та ін. Кількість студентів у зв’язку із частими змінами влади та «академічними перевірками», здійсненими після встановлення радянської влади, зменшилась і станом на 1 січня 1923 р. в інституті навчалось 1878 студентів, а також 74 вільних слухачів. Було відновлено плату за навчання.

З 1 жовтня 1930 р. Київський інститут народного господарства був реорганізований на : Київський інститут обміну та розподілу і Київський фінансово-банківський інститут. У 1931 р. Київський інститут обміну та розподілу було ліквідовано, а Київський фінансово-банківський інститут у 1934 р. переведено до Харкова, де він і перебував до 1941 р., змінивши назву на Харківський (Український) фінансово-економічний інститут. В харківський період в інституті навчалось близько 700 студентів і працювало 45 викладачів. До 400 студентів та викладачів інституту з початком Великої вітчизняної війни вступили до лав Червоної армії. Решту співробітників та студентів евакуювали до Іркутська та Ташкенту, де вони були приєднані до місцевих фінансово-економічних інститутів.

Звільнення 23 серпня 1943 р. Харкова поставило на порядок денний питання про відновлення Фінансово-економічного інституту. Ректор відновленого інституту В.Є. Власенко зміг організувати відбудову навчальних корпусів. Однак вже у травні 1944 р. приміщення Харківського фінансово-економічного інституту було передане Харківському педагогічному інституту. Відсутність належного приміщення у Харкові та постійне прагнення колективу інституту повернутися до Києва визначили долю вузу – здобувши підтримку ряду союзних та республіканських керівників – інститут отримав дозвіл на повернення до Києва і з 1944 р. відновив роботу у рідному місті отримавши назву Київський фінансово-економічний інститут.

Структурно інститут з 1945 р. складався з двох факультетів – фінансового (відділення: фінансове, кредитне) та планового (відділення: економіки і планування промисловості, економіки і планування сільського господарства). Термін навчання становив 4 роки. Відбулось швидке зміцнення професорсько-викладацького штату. Протягом першого повоєнного десятиліття у його штаті розпочали (або продовжували) роботу такі відомі вчені-економісти, як В.Є. Власенко, В.Ф. Гарбузов, П.П. Німчинов, Й.С. Пасхавер, П.І. Пустоход, М.Т. Стеценко та ін. Ректором з 1944 по 1950 р. був В.Ф. Гарбузов (який згодом став міністром фінансів СРСР). З 1946 р. відновила свою роботу при інституті аспірантура. Постійно зростали обсяги набору студентів. У 1958 р. завершилось спорудження центрального корпусу інституту по Брест-Литовському проспекту (нині – проспект Перемоги 54/1), що дозволило нормалізувати навчальний процес та збільшити кількість студентів (з 343 станом на 1945 р. до до 5000 тис. у 1960 р.).

Оскільки наприкінці 1950-х рр. вуз вже налагодив підготовку фахівців з 12 спеціальностей, що виходили за рамки фінансово-економічного профілю, то у 1960 р. Міністерство вищої та середньої спеціальної освіти УРСР прийняло рішення про перейменування Київського фінансово-економічного інституту на Київський інститут народного господарства (у 1969 р. йому було присвоєне ім’я Д.С. Коротченка), що означало розширення кола спеціальностей, з яких інститут готував фахівців. На той час інститут мав у своєму складі 5 факультетів: економіки промисловості, економіки сільського господарства, фінансово-економічний, обліково-економічний та економіко-статистичний.

Протягом 60 – 70-х років XX ст. відбулась поступова децентралізація управління внаслідок передання організаційно-виконавчих функцій від ректорату до факультетів та кафедр. Це дало змогу підвищити ефективність роботи інституту в цілому. Було розширено саму структуру інституту внаслідок заснування нових факультетів (довузівської підготовки, інформаційних систем і технологій та ін.) та кафедр. Налагоджено випуск власної навчально-методичної літератури. Як наслідок Київський інститут народного господарства фактично координував роботу з модернізації навчального процесу та структури економічних вузів СРСР.

Київський інститут народного господарства готував спеціалістів не лише для України та інших республік СРСР, але й почав з 1960-х рр. здійснювати підготовку іноземців. Станом на 1985 р. у ньому вже навчались представники 51 країни світу. Були встановлені тісні контакти з низкою вузів Німеччини, Чехословаччини, Угорщини, Польщі.

Було налагоджено підготовку викладацьких кадрів для власних потреб, що дозволило вже у 1970-х рр. в основному покривати вакансії у викладацькому складі власними вихованцями.

Відновлення демократичних процесів у суспільстві та пом’якшення державної політики з другої половини 1980-х рр. дозволили звільнити систему освіти від партійного диктату та політичної кон’юнктури. До того ж стала очевидною необхідність докорінних змін в економіці, що в комплексі сприяло активізації розвитку економічної освіти та науки і надало нового імпульсу роботі Київського інституту народного господарства.

З відродженням незалежності України Київський інститут народного господарства доклав чимало зусиль для оновлення системи та змісту економічної освіти, удосконалення підготовки спеціалістів для різних галузей господарського комплексу нашої держави, а також створення відповідної наукової та навчальної літератури. Окрім старих міжнародних зв’язків з колишніми соціалістичними країнами, склались тісні відносини з економічними вузами Австрії, Англії, Німеччини, Нідерландів, США, Франції та інших провідних держав світу.

Досягнення вузу в розбудові економіки України були визнані на державному рівні. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. Київський інститут народного господарства було перейменовано на Київський державний економічний університет. А 27 лютого 1997 р. Указом Президента України Київський державний економічний університет отримав статус національного, що стало справедливим визнанням його наполегливої роботи спрямованої на підготовку висококваліфікованих кадрів для різних сфер економічного життя нашої держави та розвитку вітчизняної економічної науки.

У 2005 р. Київському національному економічному університету було присвоєне ім’я визначного українського економіста, творця національної грошової одиниці України, будівника її банківської системи В.П. Гетьмана (який здобував економічну освіту в стінах нашого вузу). У листопаді 2006 р. на державному рівні було відзначено 100-річчя заснування Університету.

На сучасному етапі структура Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана представлена дев’ятьма факультетами: економіки та управління, міжнародної економіки і менеджменту, юридичним, управління персоналом та соціології, маркетингу, обліково-економічним, економіки аграрно-промислового комплексу, фінансово-економічним, інформаційних систем і технологій. У структурі Університету також діють Центр післядипломної освіти, центр магістерської підготовки, відділення довузівської підготовки, навчальний центр, навчально-методичний відділ, аспірантура, докторантура, профільні ліцеї та коледжі, бібліотечний і обчислювальний центри, музей, видавництво тощо. Кількість студентів становить понад 38 тис. осіб.

1906
Рік заснування
Державна
Форма власності
денна, заочна
Форма навчання
IV
Рівень акредитації
диплом держ. зразка
Документ про закінчення
бакалавр, магістр, доктор філософії
Кваліфікаційні рівні

Спеціальності бакалаврату в КНЕУ з вартістю навчання

Коди та найменування спеціальностей згідно постанови КМУ № 266 від 29 квітня 2015 р.

Назва спеціальності Денна форма Заочна форма
015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)
Освіта / Педагогіка
від 22800 грн
051 Економіка
Соціальні та поведінкові науки
від 22800 грн від 13500 грн
052 Політологія
Соціальні та поведінкові науки
від 22800 грн від 13500 грн
053 Психологія
Соціальні та поведінкові науки
від 22800 грн від 13500 грн
054 Соціологія
Соціальні та поведінкові науки
від 22800 грн
071 Облік і оподаткування
Управління та адміністрування
від 27200 грн від 13500 грн
072 Фінанси, банківська справа та страхування
Управління та адміністрування
від 27200 грн від 13500 грн
073 Менеджмент
Управління та адміністрування
від 22800 грн від 13500 грн
075 Маркетинг
Управління та адміністрування
від 27200 грн від 13500 грн
076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
Управління та адміністрування
від 27200 грн від 13500 грн
081 Право
Право
від 27200 грн від 13500 грн
122 Комп’ютерні науки
Інформаційні технології
від 28600 грн від 13500 грн
124 Системний аналіз
Інформаційні технології
від 27200 грн від 13500 грн
125 Кібербезпека
Інформаційні технології
від 28600 грн
242 Туризм
Сфера обслуговування
від 27200 грн від 13500 грн
281 Публічне управління та адміністрування
Публічне управління та адміністрування
від 27200 грн від 13500 грн
292 Міжнародні економічні відносини
Міжнародні відносини
від 28600 грн
293 Міжнародне право
Міжнародні відносини
від 28600 грн

Спеціальності магістратури в КНЕУ з вартістю навчання

Коди та найменування спеціальностей згідно постанови КМУ № 266 від 29 квітня 2015 р.

Назва спеціальності Денна форма Заочна форма
051 Економіка
Соціальні та поведінкові науки
від 27500 грн від 19500 грн
053 Психологія
Соціальні та поведінкові науки
від 31500 грн
054 Соціологія
Соціальні та поведінкові науки
від 31500 грн
071 Облік і оподаткування
Управління та адміністрування
від 27500 грн від 19500 грн
072 Фінанси, банківська справа та страхування
Управління та адміністрування
від 31500 грн від 19500 грн
073 Менеджмент
Управління та адміністрування
від 31500 грн від 19500 грн
075 Маркетинг
Управління та адміністрування
від 31500 грн від 19500 грн
076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
Управління та адміністрування
від 31500 грн від 19500 грн
081 Право
Право
від 31500 грн від 19500 грн
122 Комп’ютерні науки
Інформаційні технології
від 31500 грн від 19500 грн
124 Системний аналіз
Інформаційні технології
від 31500 грн від 19500 грн
281 Публічне управління та адміністрування
Публічне управління та адміністрування
від 31500 грн від 19500 грн
292 Міжнародні економічні відносини
Міжнародні відносини
від 31500 грн від 19500 грн


Структура навчального закладу

  • Інститут бізнес-освіти
  • Інститут післядипломної освіти
  • Навчально-науковий інститут «Інститут інформаційних технологій в економіці Університету»
  • Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут Університету»
  • Кредитно-економічний факультет
  • Факультет економiки аграрно-промислового комплексу
  • Факультет економіки та управління
  • Факультет мiжнародної економiки i менеджменту
  • Факультет маркетингу
  • Факультет обліку та податкового менеджменту
  • Факультет управлiння персоналом та маркетингу
  • Факультет управління персоналом, соціології та психології
  • Факультет фінансів

Фотогалерея


Контакти КНЕУ

Адреса:просп. Перемоги, 54/1, м. Київ
Телефон:044-456-50-55, 044-226-25-73
Телефон приймальної комісії:044-456-31-62
Сайт:
Електронна пошта: documts@kneu.edu.ua
Показати Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана на мапі

Люди, які переглядали цей заклад, також цікавляться
Київ | Державний

Напрями навчання: освіта / педагогіка, соціальні та поведінкові науки, управління та адміністрування, право, сфера обслуговування

Київ | Державний

Напрями навчання: соціальні та поведінкові науки, журналістика, управління та адміністрування, право, інформаційні технології та ще 4 напряма

Київ | Державний

Напрями навчання: освіта / педагогіка, культура і мистецтво, соціальні та поведінкові науки, управління та адміністрування, право та ще 8 напрямів